З якими хворобами можуть виключити з військового обліку

розглянемо на прикладі хвороб хребта ступінь придатності до служби

Онлайн консультація

Відповідно до статті 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку в ТЦК підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Непридатність до військової служби визначається виключно за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК).

Основним нормативно-правовим документом, котрий регламентує порядок проходження ВЛК та порядок визначення ступеня придатності особі в залежності від стану її здоровя є Положення «Про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затверджене Наказом МОУ №402 від 14.08.08.
В даній статті зупинимось лише на хворобах (діагнозах), з якими особа може бути визнана непридатною, не торкаючись самої процедури проходження ВЛК, і розберемо на прикладі конкретної групи діагнозів.

Отже, розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби зазначений в додатку №1 до Положення. Всі відомі сучасній медицині хвороби поділені в даному Положенні на 18 великих груп:

 

  • Інфекційні та паразитарні хвороби
  • Новоутворення
  • Хвороби крові
  • Хвороби ендокринної системи
  • Розлади психіки і поведінки
  • Хвороби нервової системи
  • Очні хвороби
  • Хвороби вуха
  • Хвороби системи кровообігу
  • Хвороби органів дихання
  • Хвороби органів травлення
  • Хвороби шкіри
  • Хвороби кістково-мязевої системи
  • Хвороби сечостатевої системи
  • Вагітність і пологи
  • Вроджені аномалії
  • Травми
  • Інші хвороби (не включені до загальних груп)

Кожна група складається з вужчих діагнозів, а ті в свою чергу деталізуються.
Візьмемо до прикладу групу «Хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини (М00-М99), їх наслідки». В даній групі хвороби по відповідних діагнозах розбиті на підгрупи, котрі сформовані під назвою «стаття». В кожній статті від тяжкості діагнозу залежить ступінь придатності. Так, дана група складається з 6 статей: 60-65.


Стаття 60 Включено: інфекційні артропатії М00-М15 (піогенні артрити, реактивні артропатії, хвороба Рейтера); запальні поліартропатії М05-М15 (серопозитивний та серонегативний ревматоїдний артрит, синдром Фелті, ревматоїдний васкуліт, хвороба Стілла, ревматоїдний бурсит, псоріатичні та ентеропатичні артропатії, ювенільний артрит, подагра, кристалічні артропатії); системні хвороби сполучної тканини М30-М36 (поліартеріїт вузликовий та споріднені стани, некротизуючі васкулопатії, гранулематоз Вегенера, синдром Такаясу, системний червоний вовчак, дерматополіміозит, системний склероз, сухий синдром Шегрена, хвороба Бехчета, дифузний еозинофільний фасціїт тощо); анкілозуючий спондилоартрит М45

Стаття 61 Включено: артрози та інші ураження суглобів М15-М19, М22-М25 (поліартроз, коксартроз, гонартроз, інші артрози, ураження надколінка, внутрішньосуглобові ураження коліна та інших суглобів); хвороби м’яких тканин М60-М79 (хвороби та ураження м’язів, синовіальної оболонки та сухожилків, бурсопатії, ентезопатії, ураження плеча); остеопатії і хондропатії М80-М94 (остеопороз кісток з патологічним або без патологічного перелому, остеомаляція у дорослих, уповільнене зрощення перелому, стресові переломи, фіброзна дисплазія кісток, остеомієліт, остеонекроз, хвороба Педжета, юнацькі остеохондрози кісток (крім хребта), інші остеохондропатії та ураження хряща).

Стаття 62 Включено: набуті деформації та дефекти пальців кисті та стопи S60-69, S90-99, набуті деформації кінцівок Т11, Т13, Т92, Т93, набута плоскостопість М20-М21; фібробластичні порушення М72

Стаття 63 Включено: відсутність кінцівки внаслідок її ампутації S47, S48, S57, S58, S77, S78, S87, S88, T04, T05, T92.6, T93.6, Z89

Стаття 64 Включено: хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії).

Стаття 65 Стани після перенесених гострих, загострення хронічних хвороб кістково-м’язової системи і сполучної тканини, хірургічного лікування

Візьмемо для прикладу одну з найпоширеніших статей по кількості звернень до лікарів – стаття 64 – хвороби хребта: сколіоз, остеохондроз та інші. Ступінь придатності виглядає наступним чином:


Стаття 64 Включено:
хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії).
а) зі значними порушеннями функцій - Непридатні до військової служби
б) з помірними порушеннями функцій - Придатні до тилової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони
в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій - Придатні

А як же зрозуміти що таке значні порушення, помірні і незначні? Для цього в Положенні про ВЛЕ є додаток №2 – ПОЯСНЕННЯ щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Знаходимо в даному додатку статтю 64 і читаємо «розшифровку» до зазначених в статті діагнозів і дивимось до пункту А, тобто значних порушеннях хвороб хребта та визнанням особи Непридатною до віськової служби, належать наступні:


інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
спондилолізний спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
У грудному відділі хребта:
транспедикулярний спондилодез гвинтами (більше 6 гвинтів).
У поперековому відділі хребта:
міжтіловий корпородез кейджем у поєднанні з транспедикулярним металоспондилодезом на 4 гвинтах або транспедикулярний спондилодез 6 гвинтами та більше з міжтіловим корпородезом та без нього та інші.

Хвороби з більше легкими діагнозами, наприклад спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом чи фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців сколіоз II ступеня, відносяться вже до пунктів Б або В – тобто придатний до військової служби.

Часто запитують от в мене сколіоз з дитинства і я був звільнений від строкової служби в армії через це. Чи можу бути визнаний непридатним зараз? Так от, наявність сколіозу саме по собі не визначає непридатність, а лише ступінь сколіозу і вплив на загальну життєдіяльність організму є ключовою у визначенні.
Отже лише діагноз котрий підпадає під класифікацію «фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом» - є підставою для встанвлення ступеня НЕпридатний.
Наприклад сколіози ІІІ ступеня з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом – це статус придатний до тилової служби (раніше «обмежено придатний»).
А сколіози І – ІІ ступеня взагалі вважають лікарям ВЛК незначними порушеннями і особа визнається повністю придатною до військової служби.

Підсумок: для того щоб самостійно для себе знати свій ступінь придатності потрібно
1. звірити результати своїх обстежень та медичних документів за останні 2-4 роки (НЕ з дитинства, як дехто думає) і співставити з трактуванням їх ВЛК згідно Положення.
2. Порадитись з відповідними лікарями для визначення ступеню впливу своїх хвороб на загальний стан життєдіяльності організму

На що звертають увагу лікарі ВЛК в 1шу чергу: чи протягом останніх років особа зверталась до лікарів, робила обстеження та проходила стаціонарне лікування.
Настирливо рекомендую: кожному хто н впевнений в стані свого здоровя пройти повний медичний чекап і в разі виявлення захворювань пройти за скеруванням сімейного чи відповідного лікаря СТАЦІОНАРНЕ лікування.


Памятайте: медчина виписка зі стаціонарного лікування з вказаними діагнозами – це, як казав герой твору Булгакова, «настоящая бумажка, броня». І таке лікування бажано проходити в закладах охрони здоровя, котрі мають відповідні договору з НСЗУ.