Встановити факт утримання особи військовослужбовцем - в який суд звертатись

      Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

      Так, відповідно чинної на час виникнення права на ОГД редакції статті 16-1 вищевказаного Закону, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з ст.31Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
      Одним із документів котрі підтверджують факт перебування особи на утриманні військовослужбовця є відповідне рішення суду, яким встановлюється юридичний факт. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
      Проте останнім часом почали виникати ситуації коли суди фактично відмовляли особі в розгляді такої заяви про встановлення факту перебування на утриманні як такої, що не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки його встановлення пов`язане з наступним вирішенням спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, який підлягає розгляду судом у порядку позовного провадження.
      І ось Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в даному питанні. В судовій справі №308/17634/23 за заявою фізичної особи про встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця Велика Палата ВС дійшла однозначного висновку про те, що такі звернення із такими заявами до суду не означає наявності спору про право: «не свідчить про наявність спору між особою та органом, який вирішує питання про надання допомоги, а пов`язане суто з неможливістю такого органу пересвідчитись, чи має особа право на соціальну виплату».
     Таким чином, якщо особа, котра перебувала на утриманні загиблого військового, хоче звернутись до суду для встановлення факту такого утримання, - вона повинна звертатись саме в суд загальної (не адміністративної) юрисдикції в порядку окремого провадження.