Відстрочка якщо батько самостійно виховує і утримує дитину

Відповідно до п.4 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» право на відстрочку мають чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
Якщо з такими підставами як смерть другого з батьків, позбавлення батьківських прав, відбування покарання більш менш зрозуміло, то що собою являє така підстава як самостійне виховання і утримання дитини і чи може це питання бути вирішено шляхом письмового договору між батьками з подальшим затвердженням в суді.

Показовою є судова справа №725/8957/25.

Суд І інстанції розірвав шлюб між подружжям, встановив місце проживання дитини з батьком та факт самостійного утримання і виховання ним дитини. Після чого батько дитини звернувся в ТЦК із заявою про надання відстрочки з підстав самостійного виховання і утримання дитини по рішенню суду. В свою чергу ТЦК подали апеляційну скаргу на дане рішення суду і апеляційний суду задоволив скаргу, частково скасувавши таке рішення.

Коротко мотиви апеляційного суду:

• Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
• Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати ( батько ) не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
• Батьком дитини не було надано суду доказів, які свідчать про проживання малолітньої дитини з позивачем на його самостійному вихованні та утриманні, не надано доказів, що в питанні виховання чи утримання дитини матір не приймає участі чи умисно ухиляється від виконання цих обов`язків. Утримання та виховання дитини батьком є законним його обов`язком
• Батьком дитини не доведено належними та допустимими доказами, що він самостійно несе витрати по її утриманню, так і доказів того, що матір таких витрат не несе. Надані докази свідчать лише про проживання дитини разом із батьком, проте відсутні докази ухилення матері від участі від виховання дитини. Та обставина, що мати дитини проживає окремо, не свідчить про те, що позивач самостійно виховує дитину та не позбавляє матір батьківських прав та обов`язків. А сам факт проживання дитини з батьком не підтверджує факту самостійного виховання та утримання ним дитини.

Підсумовуючи: саме по собі рішення суду яким встановлено факт самостійного виховання і утримання дитини батьком не є гарантованою підставою для отримання відстрочки, якщо таке рішення не підкріплене реальними доказами відсутності участі матері дитини в утриманні та виховання цієї дитини, оскільки в силу закону таке утримання і виховання і так є обовязком батька.