Чи можлива відстрочка по догляду за бабою/дідом/братом чи сестрою якщо є інші члени сімї

Відповідно до п.14 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» відстрочку від мобілізації можуть оформити військовозобов’язані члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи

Хто відноситься до членів сімї І і ІІ ступеня споріднення

Члени сім`ї I ступеня споріднення — це батьки, чоловік/дружина та діти (включаючи усиновлених). До II ступеня належать рідні брати/сестри, баба, дід та онуки. Це найближчі родичі, визначені Податковим кодексом України, що важливо для оподаткування, спадкування та соціальних пільг.

Які підстави для відстрочки:

1. Наявність у військовозобов’язаного рідної баби чи діда (будь кого одного з батьків матері або батька військовозобов’язаного) та брата або сестри
2. Відсутність в баби/діда/брата/сестри інших осіб І ступеня спорідненні (один з подружжя, діти) чи ІІ ступеня споріднення (брати/сестри/онуки) або самостійна потреба таких членів в догляді, що унеможливлює здійснення ними догляду за іншими особами.

Чи можливо оформити догляд за членом сімї ІІ ступеня якщо в такої особи є інші члени сімї І чи ІІ ступеня споріднення і вони не потребують самі постійного стороннього доглдяу? Відповідь: так, можливо.

Розберемо на прикладі із урахуванням судової практики та сучасних реалій оформлення відстрочки в ТЦК.
Наприклад у військовозобовязаного є дід - особа з інвалідністю ІІ групи. В діда є двоє дітей: син з інвалідністю ІІІ групи та донька, котра є особою пенсійного віку. Також в діда є ще 2 онучки, котрі проживають закордоном.
Ключовим питанням в разі наявності інших осіб є наявність фактичної можливості таких осіб здійснювати постійний догляд. Особи з інвалідністю та особи, котрі досягли встановленого ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокові пенсії, а також особи, які мають право не пенсію у звязку з втратою годувальника вважають непрацездатними. Згідно статті 17 вказаного закону непрацездатні громадяни – це особи, які досягли встановленого віку, що дає прав на призначення пенсії, або особи з інвалідністю. Відтак обидві доньки діда є непрацездатними особами та не можуть утримувати свого батька, який потребує постійної сторонньої допомоги.
У справі №240/4894/23 Верховний Суд зазначив, що умову про відсутність інших осіб слід тлумачити таким чином, що це не означає лише фізичної відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд, а також відсутність обєктивної можливості здійснювати таких догляд, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета, на яку має законні очікування така особа.
Що стосується двох онучок діда, то оскільки вони постійно проживають закордоном (про що потрібно надати підтвердження) мають свої сімї (якщо є діти – свідоцтва про народження дітей), не мають ані наміру ані можливості повертатись до України, а відтак своїми діями фактично відмовляються від здійснення догляду за дідом. І відповідно віськовозобовязаний онук залишається єдиною особою, котра може здійснювати догляд.
Суди масово приймають рішення на користь військовозобовязаних в схожих випадках, коли формально є інші особи. При цьому зазначають наступне: загроза дискримінації осіб з інвалідністю походить від вразливого становища, коли такі особи через певний стан не можуть самостійно реалізувати свої потреби і потребують сторонньої допомоги. Позбавлення особи з інвалідністю підтримки з боку близьких осіб ставить таку особу в менш сприятливе становище і може бути кваліфіковано як непряма дискримінація.

Який висновок: не потрібно буквально трактувати норму закону про порядок оформлення відстрочки по догляду. У випадку з доглядом по п.14 ключовим є не фізична відсутність інших осіб які можуть доглядати, а фактична неможливість таких осіб здійснювати догляд.